- розчухраний
- —————————————————————————————розчу́хранийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розчухраний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розчухрати. 2) у знач. прикм., розм.Розкуйовджений, сплутаний і т. ін. (про волосся). || З розкуйовдженим, сплутаним і т. ін. волоссям. 3) у знач. прикм., перен., розм. Розбитий, розтрощений … Український тлумачний словник